Проект

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про державну службу

____________________

 

Цей Закон визначає основи державної служби, умови вступу на державну службу та порядок її проходження та припинення, правовий статус державних службовців, засади їх соціального і правового захисту.

 

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Поняття державної служби

1. Державна служба – це публічно-правові відносини, що виникають між особами, які займають посади державної служби в органах державної влади та інших державних органах, у тому числі їх апараті (далі – органи державної влади), та державою під час провадження цими особами (далі – державні службовці) на професійній основі діяльності щодо реалізації державно-владних повноважень з отриманням за це заробітної плати за рахунок коштів державного бюджету.

2. Державна служба є видом публічної служби.

Стаття 2. Сфера дії Закону

1. Дія цього Закону поширюється на державних службовців органів державної влади, у тому числі Національного банку України, з урахуванням норм спеціальних законів.

2. Дія цього Закону не поширюється на:

Президента України, народних депутатів України, прокурорів та суддів;

членів Кабінету Міністрів України та заступників міністрів, посади яких відповідно до порядку призначення і звільнення та характеру повноважень належать до політичних посад в органах виконавчої влади;

працівників патронатних служб;

осіб, що перебувають на військовій, дипломатичній та інших видах спеціалізованої служби і яким присвоєно військові звання, дипломатичні ранги та інші спеціальні звання;

працівників органів державної влади, що виконують допоміжні та обслуговуючі функції;

працівників державних підприємств, установ та організацій.

Правовий статус осіб, зазначених в абзаці другому цієї частини, визначається Конституцією України, Законами України „Про статус народних депутатів України”, „Про прокуратуру”, „Про судоустрій”, іншими законами, абзацах третьому і четвертому цієї частини – законами, які регулюють діяльність Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, абзаці п’ятому цієї частини – окремими спеціальними законами, абзацах шостому та сьомому цієї частини – Кодексом законів про працю України.

3. Перелік посад працівників органів державної влади, що виконують допоміжні та обслуговуючі функції, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 3. Основні принципи державної служби

1. Основними принципами державної служби є:

верховенство права;

законність;

патріотизм;

доброчесність;

професіоналізм;

політична нейтральність;

лояльність;

публічність;

прозорість;

стабільність;

відповідальність;

рівний доступ до державної служби.

Стаття 4. Посада державної служби

1. Посада державної служби – це визначена структурою і штатним розписом органу державної влади посада, яку займає державний службовець, призначений на конкурсній основі на невизначений строк, крім випадків, передбачених цим Законом, для здійснення таких повноважень:

1) вироблення пропозицій щодо формування державної політики у відповідних сферах державного управління та забезпечення її реалізації;

2) розроблення та експертиза проектів нормативно-правових актів, угод, концепцій і програм та забезпечення їх реалізації;

3) управління державними фінансовими ресурсами та контроль за їх використанням;

4) управління персоналом;

5) реалізація державно-владних повноважень стосовно фізичних і юридичних осіб, що не є підлеглими або підпорядкованими органові державної влади;

6) здійснення контролю та нагляду;

7) забезпечення збереження державної таємниці.

2. Віднесення посад в органах державної влади до посад державної служби здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державної служби відповідно до частини першої цієї статті.

Стаття 5. Категорії посад державної служби

1. Посади державної служби в органах державної влади поділяються на п’ять категорій залежно від порядку призначення, характеру повноважень та рівня відповідальності державних службовців:

1) категорія посад керівника Апарату Верховної Ради України та його заступників, Глави Секретаріату Президента України та його заступників, керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Кабінету Міністрів України, голів місцевих державних адміністрацій, членів колегіальних державних органів, призначення на які та звільнення з яких здійснюються у визначеному Конституцією та законами України порядку без обов’язкового проведення конкурсу (далі – політичні призначення);

2) категорія „А” – посади Державного секретаря Кабінету Міністрів України, його першого заступника та заступників, державних секретарів міністерств та їх заступників, заступників керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Кабінету Міністрів України, керівників апарату колегіальних державних органів, які не є членами цих органів, керівників апарату інших органів державної влади;

3) категорія „Б” – посади керівників структурних підрозділів Секретаріату Президента України, Апарату Верховної Ради України, Секретаріату Кабінету Міністрів України та їх заступників, директорів департаментів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади та їх заступників, керівників урядових органів та їх заступників, заступників голів місцевих державних адміністрацій, керівників апарату місцевих державних адміністрацій, директорів департаментів інших органів державної влади;

4) категорія „В” – посади керівників інших структурних підрозділів в органах виконавчої влади та урядових органах, а також їх заступників, керівників територіальних органів центральних органів виконавчої влади та їх заступників, керівників територіальних органів урядових органів та їх заступників, керівників інших структурних підрозділів в інших органах державної влади та їх заступників, спеціалістів, консультантів, експертів та інші посади державної служби у Секретаріаті Президента України, Апараті Верховної Ради України, Секретаріаті Кабінету Міністрів України, державні службовці на яких не виконують керівних функцій;

5) категорія „Г” – посади спеціалістів, консультантів, експертів, інспекторів, державних виконавців та інші посади державної служби, державні службовці на яких не виконують керівних функцій, крім зазначених у пункті 4 цієї частини.

2. Віднесення посад державної служби в органах державної влади, не зазначених у цій статті, до категорії „А” і „Б” проводиться Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань державної служби, до категорії „В” і „Г” – спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державної служби за поданням керівника державної служби у відповідному органі державної влади.

Стаття 6. Ранги державних службовців

1. Встановлюється 15 рангів державних службовців. Порядок присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між ними, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями визначає Кабінет Міністрів України.

2. Державним службовцям, що займають посади, на які можуть здійснюватися політичні призначення, присвоюється перший ранг; державним службовцям, що займають посади категорії „А”, присвоюються перший, другий і третій ранг; категорії „Б” – третій, четвертий і п’ятий ранг; категорій „В” і „Г” – п’ятий, шостий, сьомий, восьмий, дев’ятий, десятий, одинадцятий, дванадцятий, тринадцятий, чотирнадцятий і п’ятнадцятий ранг.

3. Державним службовцям, що займають посади, на які можуть здійснюватися політичні призначення, ранг присвоюється Кабінетом Міністрів України одночасно з призначенням на посаду.

Державним службовцям, що займають посади категорії „А”, ранг присвоюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань державної служби.

Державним службовцям, що займають посади категорій „Б”, „В” і „Г”, ранг присвоюється керівником державної служби в органі державної влади.

Державним службовцям, які вперше призначаються на посаду певної категорії, присвоюється найнижчий ранг у межах такої категорії.

4. Черговий ранг присвоюється державному службовцю через кожні два роки у разі позитивного висновку оцінювання результатів його службової діяльності протягом двох років підряд у межах категорії посад.

5. За особливі досягнення державному службовцю може достроково присвоюватися черговий ранг за підсумками оцінювання результатів його службової діяльності.

Присвоєний ранг зберігається за державним службовцем незалежно від того, яку посаду він займає.

Порядок присвоєння рангів державних службовців визначається Кабінетом Міністрів України.

6. Державний службовець може бути позбавлений рангу за вироком суду.

7. В особовій справі державного службовця робиться запис про присвоєння та зміну відповідного рангу державного службовця.

Стаття 7. Державна політика у сфері державної служби та управління державною службою

1. Державну політику у сфері державної служби проводить Кабінет Міністрів України безпосередньо та через спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної служби.

2. Управління державною службою безпосередньо в органах державної влади здійснюють керівники цих органів, якщо інше